Історія партії
УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ
Коротка історична довідка
Українська республіканська партія (УРП) – перша в новітній Україні легальна політична партія на противагу КПРС. Створена в Києві 30.04.1990 року. Реорганізована з Української Гельсинської Спілки (УГС), що походить від Української громадської групи сприяння виконанню Гельсинських угод - Української Гельсинської групи (УГГ), заснованої 09.11.1976 р. Першим головою УРП став Левко Лук'яненко.
На президентських виборах 1991 р. кандидат від УРП Левко Лук’яненко посів третє місце (4,49 % голосів).
У 1992 р. з УРП вийшла група Степана Хмари (згодом - Українська Консервативна Республіканська партія (УКРП). Після призначення Левка Лук’яненка Надзвичайним і Повноважним послом України в Канаді головою УРП став Михайло Горинь. На парламентських виборах 1994 року УРП здобула 11 мандатів. У 1995 р. головою партії обрано Богдана Ярошинського.
УРП видавала щотижневу газету “Самостійна Україна”, теоретичний журнал “Республіканець” та 5 місцевих газет. У 1997 р. від УРП відділилась група М. Поровського (згодом - Республіканська християнська партія (РХП).
У 1998 р. головою УРП обрано Олександра Шандрюка.
У 2000 р. головою Української республіканської партії знову став Левко Лук’яненко.
У 2002 р. УРП об’єдналась з Українською Народною партією “Собор” і змінила назву на Українська республіканська партія “Собор”. До об’єднання увійшла також Українська Християнсько-демократична партія. Головою об’єднаної партії став Анатолій Матвієнко. На парламентських виборах 2002 року УРП “Собор” ішла в складі Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) і здобула 7 депутатських мандатів.
Після відставки уряду Ю. Тимошенко (вересень 2005 р.) УРП «Собор» розкололася на прихильників подальшого співробітництва з Юлією Тимошенко, яких очолював Левко Лук’яненко, і прихильників зближення з “Нашою Україною”, очолюваних головою партії Анатолієм Матвієнком, який відстояв у суді своє лідерство в партії (не визнано рішення з’їзду партії від 22.10.2005 р. про обрання Левка Лук’яненка головою УРП ”Собор”). Прихильники Левка Лук’яненка в складі БЮТ на парламентських виборах 2006 року отримали 10 мандатів.
28 травня 2006 року прихильники Левка Лук'яненка в Києві провели "Установчий з'їзд відновлення УРП", на якому була створена Українська республіканська партія Лук'яненка (зареєстрована 21.12.2006 р., свідоцтво №139). Головою партії став Олесь Сергієнко. Через декілька місяців група О. Сергієнка вийшла з партії, створивши Українську партію. Головою УРП(Л) став Сергій Жижко. У лютому 2007 р. головою УРП (Л) обрано Ростислава Новоженця. Партія змінила символіку – з миролюбної “ластівки” на атакуючого “cокола”.
На з’їзді УРП(Л) 27.09.2008 партія повернула собі первісну назву - Українська республіканська партія (Мінюст визнав зміну назви партії лише через рік 10.08.2009 р.). Головою УРП обрано Володимира Гуменюка.
26 червня 2010 року на ІІІ (ХVІІІ) з'їзді УРП республіканці повернули до керівництва партією Левка Лук’яненка, який перебував на посту Голови Української республіканської партії до квітня 2013 р.
13 квітня 2013 р. Левко Лук'яненко оголосив про завершення політичної кар'єри і склав з себе повноваження голови Української республіканської партії.
"На засіданні керівного органу - Центральної ради - я склав з себе повноваження голови партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію і продовжувати розвивати її", - заявив 84-річний Лук'яненко.
За його словами, він залишається в статусі Почесного голови УРП, а головою партії до проведення з'їзду був обраний заступник голови УРП і голова громадської організації Громадська ліга Україна-НАТО Сергій Джердж.
З квітня 2013 року республіканці обрали кандидата політичних наук Сергія Джерджа Головою УРП на наступний термін.
Впродовж наступних років Сергій Джердж, який є беззаперечним лідером українських республіканців, обирався повторно Головою Партії.