2 жовтня 2026 року загинув Олексенко Андрій Юрійович. Вічна пам'ять! Слава навіки!

2 жовтня 2026 року загинув Олексенко Андрій Юрійович. Вічна пам'ять! Слава навіки!

Прожив з ним в 2022 році в Седневі Чернігівської області у військовій частині цілий місяць в одній кімнаті. З нами був Борис Гончар (позивний Хохол), Юрій Лебедєв (позивний Товариш) та Андрій Олексенко (позивний Міша).

3 липня 2022 року у Седневі ми відвідали квартиру Зінаїди Григорівни Лук’яненко, сестри Левка Григоровича Лук’яненка. Вона показала нам заховану меморіальну дошку, присвячену її братові. Після звільнення з ув’язнення Левко Лук’яненко певний час жив у своєї сестри в Седневі. Згодом переїхав до Києва, став депутатом Верховної Ради та автором Акта проголошення незалежності України. На будинку, де розташовувалася квартира його сестри, було встановлено меморіальну дошку.

Під час окупації частини Чернігівської області, зокрема Седнева, російські окупанти нищили українські написи, вивіски та таблички з назвами українських організацій — збивали їх і затоптували. Так вони розправилися, зокрема, з вивіскою місцевої пошти. Щоб урятувати меморіальну дошку Левка Лук’яненка, його сестра організувала хлопців, які вночі допомогли зняти її та заховати у квартирі. Під час нашого відвідання Зінаїда Григорівна показала нам дошку.

На спільній фотографії зліва направо: Юрій Лебедєв (Товариш), Андрій Олексенко (Міша), Зінаїда Григорівна Лук’яненко, Сергій Джердж (позивний Хабіб). Сергія обіймає Борис Гончар (Хохол), який лише частково потрапив у кадр.

Хохол загинув 22.03.2023. Товариш загинув 28.01.2024.

Ці фото й відео зберегли пам’ять про наше спільне перебування в Седневі Чернігівської області та відвідування квартири Зінаїди Григорівни Лук’яненко — сестри видатного лідера українських республіканців.

Війна триває. Герої несуть вахту. Москалі за все заплатять.

Сергій Джердж (Хабіб)