Чого досяг Блінкен у Китаї?

Візит Блінкена до Пекіна був своєрідним тестом, чи можуть обидва уряди зупинити продовження різкого падіння відносин у період тривалої недовіри.

Державний секретар США Ентоні Блінкен після зустрічі з президентом Сі Цзіньпіном заявив, що Сполучені Штати та Китай досягли «прогресу» вналагодженні відносин, оскільки обидві сторони погодилися з необхідністю «стабілізувати» двосторонні відносини між двома наддержавами.

Головний дипломат США після зустрічей 18 та 19 червня з високопосадовцями у Пекіні сказав, що існують ключові питання між країнами, які залишаються невирішеними, але зазначив, що він сподівається, що буде краща комунікація та співпраця.

Візит Блінкена був своєрідним тестом, чи можуть обидва уряди зупинити продовження різкого падіння відносин у період тривалої недовіри. Дві глобальні держави дедалі більше сперечаються через безліч питань, починаючи від тісних зв’язків Пекіна з Москвою і закінчуючи зусиллями США обмежити продаж передових технологій Китаю.

Цього разу дипломатична місія пішла вперед. Згідно з заявами держсекретаря він прагнув визначити сфери, де США та КНР могли б працювати разом над існуючими інтересами, узгодити спільні транснаціональні проблеми, і судячи з усього йому це вдалось. «Проте нічого з цього не вирішується одним візитомта однією розмовою, це процес», — сказав американський дипломат.

Обидві сторони демонстрували бажання знизити напруженість, однак глибокі розбіжності між США та Китаєм також були очевидними.

Перед візитом Блінкен заявив, що його візит до Пекіна має дві важливі цілі: просувати інтереси та цінності США, у тому числі відверто говорити про свої «реальні побоювання з низки питань», та вивчати потенційні галузі співробітництва, де «перетинаються інтереси двох країн, такі як глобальна економічна стабільність та зміна клімату».

Обидві сторони демонстрували бажання знизити напруженість.

Між тим міністр закордонних справ КНР Цінь Ґан заявляв, що Тайвань є ядром основних інтересів Китаю та найбільш вираженим ризиком у китайсько-американських відносинах. Контролер китайської дипломатії від комуністів Ван Ї додав, що не може бути «жодного компромісу» щодо острова, який Пекін вважає сепаратистською територією, і яку він готовий при необхідності повернути силою.

Обидві сторони привітали збільшення кількості взаємних візитів студентів, науковців і бізнесменів та погодилися надавати підтримку і сприяння з цією метою. Сторони також обмінялися думками з основних міжнародних і регіональних питань, що становлять взаємний інтерес та погодилися заохочувати більше міжлюдських та освітніх обмінів, а також провели позитивні дискусії щодо збільшення пасажирських рейсів між двома країнами.

Одним із ключових питань, яке не було вирішено, це відновлення зв’язку між військовими США та Китаю. Контакти між вищими військовими посадовими особами країни залишаються замороженими, а чисельні морські інциденти викликають занепокоєння, що напружені відносини можуть перерости вконфлікт.

Глава американської дипломатії сказав, що ключовим питанням для обговорення його візиту є повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке Пекін відмовлявся засудити. Окрім розмови про війну в Україні, його питання стосувалися дій Північної Кореї, а також стурбованість США, яку поділяє все більше країн, щодо провокаційних дій КНР у Тайванській протоці та вприлеглих морях.

Китай запевнив США, що він не надаватиме летальної допомоги Росії, а «Вашингтон не бачить жодних доказів, які б суперечили цьому», хоча держсекретар зазначив, що запевнення Китаю відповідають неодноразовим заявам, зробленим і раніше протягом останніх тижнів.

«Проте ми постійно занепокоєні китайськими фірмами, компаніями, які можуть надавати технології, які Росія може використовувати для просування своєї агресії в Україні. І ми попросили китайський уряд бути дуже пильним щодо цього», — додав Блінкен. Зустрічі йшли по висхідній. Спочатку перемовини з Цінь Ґан, який хоч і займає посаду міністра закордонних справ, але володіє меншою владою, ніж Ван Ї, з яким зустріч відбулась згодом, і який керує зовнішньою політикою країни через свою посаду серед основного керівництва партії. І нарешті зустріч з Сі Цзіньпіном, яка була публічно оголошена китайцями лише за годину до її проведення. Тривала невизначеність щодо того, чи зустрінуться Сі та Блінкен під час дводенного візиту, лише підкреслювала напружені американсько-китайські відносини.

Підтримуючи напругу дипломат від компартії Ван Ї звинуватив Вашингтон у «неправильному сприйнятті» Китаю як «першопричину» погіршення відносин між двома сторонами та вимагав від США припинити «придушення» технологічного розвитку Китаю та розмов про «китайську загрозу». Проте США не прагнуть стримувати Китай економічно. «Ми за зниження ризиків і диверсифікацію. Це означає інвестування в наші власні потужності та безпечні, стійкі ланцюжки поставок, наполягання на рівних умовах для наших працівників і наших компаній, захист від шкідливої торгової практики та захист наших критичних технологій, щоб вони не використовувалися проти нас», — підкреслив Блінкен.

Блінкен сказав, що під час своїх зустрічей він також піднімав питання прав людини, включаючи порушення прав людини в Сіньцзяні, Тибеті та Гонконгу.

Тибетці у вигнанні покладають надії на держсекретаря США Ентоні Блінкена щодо тибетсько-китайського діалогу. Далай-лама, який разом із багатьма своїми прихильниками втік із батьківщини Гімалаїв і знайшов притулок в Індії, вірить у «проміжний» підхід, що означає більшу автономію Тибету, а не повну незалежність. У спільному листі до Блінкена 42 неурядові організації, які звітують про права людини в Китаї, Гонконзі, Тибеті та Сіньцзяні і захищають їх, зазначили, «для вас вкрай важливо використати можливість вашого візиту, щоб повідомити своїм колегам про те, що США мають намір працювати разом з іншими зацікавленими урядами, щоб домогтися відповідальності за зловживання уряду Китаю».

Держсекретар під час свого візиту піднімав питання про необхідність відновлення діалогу між посланцями Далай-лами та китайським урядом. З 2010 року ці переговори зайшли в глухий кут через відсутність політичної волі з боку китайського керівництва. Головне питання для тибетців — це реінкарнація лідерів тибетського буддизму, адже згідно з традицією лише нинішній Далай-лама та тибетські буддисти мають повноваження приймати рішення щодо його наступника. Проте в Пекіні вважають, що представника Всевишнього для буддистів повинні призначати не тибетці згідно історичних традицій, а в комуністичній партії Китаю. Тибет наразі є окупованою державою. Важливо, щоб усі зацікавлені сторони визнавали тибетців не лише жертвами КНР, а й партнерами у здійсненні позитивних змін у Китаї.

Головний американський дипломат назвав свої розмови з високопосадовцями Китаю Цінь Ґан та Ван Ї «відвертими, змістовними та конструктивними», а його зустріч із президентом Китаю була «важливою».

"Світу потрібні загальні стабільні китайсько-американські відносини, і те, чи зможуть Китай і Сполучені Штати порозумітися, вплине на майбутнє і долю людства", — сказав Блінкену президент Сі Цзіньпін, який буде обіймати свою посаду принаймні до 2027 року.

Під час зустрічі Блінкен наголосив на необхідності для країн «відповідально» керувати своєю конкуренцією через «відкриті канали зв’язку», щоб гарантувати, що вона «не переросте в конфлікт». Китай разом з Росією залишається основним довгостроковим викликом існуючому міжнародному порядку, і поки-що немає ознак того, що провальне вторгнення Росії в Україну змінило погляди Пекіна на методологію потенційної атаки на Тайвань.

Сергій ДЖЕРДЖ

Голова Української республіканської партії, голова Громадської ліги Україна-НАТО, кандидат політичних наук

NV.UA, 20 червня 2023