ЗВЕРНЕННЯ

Раді Європи

Європейській комісії «За демократію через право» (Венеційській комісії)

Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)

Верховній Раді України

Від Української республіканської партії (УРП)

ЗВЕРНЕННЯ

щодо конституційних гарантій рівності громадян на виборах, усунення фінансової залежності

політики та необхідності невідкладної реформи виборчого законодавства України

Шановні представники європейських демократичних інституцій!

Шановні народні депутати України!

Україна веде боротьбу за свою незалежність, свободу та європейське майбутнє. Проте перемога у

війні та збереження державності мають супроводжуватися утвердженням справжньої демократії,

верховенства права й такого механізму формування влади, за якого вирішальне слово належить

громадянам, а не власникам найбільших фінансових ресурсів.

На різних рівнях в Україні та серед міжнародних партнерів дедалі частіше порушується питання

майбутніх виборів. Українська республіканська партія виходить із того, що вибори мають відбутися

відповідно до Конституції та законів України, із дотриманням вимог безпеки, виборчих прав

громадян і демократичних стандартів.

Але підготовка до майбутніх виборів повинна починатися вже сьогодні. Не можна допустити, щоб

після припинення чи скасування воєнного стану та за наявності належних умов безпеки Україна знову

опинилася перед вибором між тими самими політичними силами, фінансово потужними групами та

механізмами впливу, які не забезпечують належної довіри суспільства до влади.

Головне питання полягає не лише в тому, коли відбудуться вибори, а й у тому, за якими правилами

вони відбуватимуться та хто матиме реальну можливість брати в них участь.

Україні потрібні вибори ідей, програм, принципів і суспільної довіри. Нам не потрібні вибори

грошових мішків, які можуть перетворювати фінансову перевагу на політичну владу, а політичну

владу — на інструмент збереження економічних привілеїв.

Саме тому Українська республіканська партія звертається до Ради Європи, її Парламентської асамблеї

та Венеційської комісії, а також до Верховної Ради України із закликом розпочати невідкладну,

системну й конституційно обґрунтовану реформу виборчого законодавства.

1. Конституція гарантує рівність громадян, а не перевагу найбагатших

Стаття 5 Конституції України встановлює, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є

народ. Народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади й органи місцевого

самоврядування.

Стаття 8 закріплює принцип верховенства права та найвищу юридичну силу Конституції. Закони

мають відповідати Конституції, а її норми мають пряму дію; вона також гарантує судовий захист

конституційних прав і свобод безпосередньо на її підставі.

Стаття 21 проголошує, що всі люди є вільними й рівними у своїй гідності та правах.

Стаття 22 забороняє звуження змісту й обсягу наявних конституційних прав і свобод під час ухвалення

нових законів або внесення змін до чинних.

Особливе значення має стаття 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні

конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Вона прямо забороняє привілеї й

обмеження за ознакою майнового стану.

Водночас стаття 38 гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами,

вільно обирати та бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 визначає вибори однією з форм народного волевиявлення, а стаття 71 закріплює принципи

вільних виборів на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного

голосування.

У сукупності ці положення формують конституційний орієнтир для виборчої системи: реалізація

права бути обраним не повинна фактично залежати від майнового стану громадянина, його

зв'язків із великим капіталом або можливості витратити значно більше коштів, ніж його

конкуренти.

Ми усвідомлюємо, що виборче законодавство може передбачати певні процедурні вимоги, і не

кожна фінансова вимога автоматично суперечить Конституції. Однак такі вимоги мають бути

обґрунтованими, пропорційними та сумісними з рівністю виборчих прав.

Якщо для участі у виборах громадянин повинен мати значні власні кошти, вносити грошову заставу,

оплачувати доступ до медіа, рекламу, роботу штабу й організацію кампанії, виникає питання: чи є

можливість бути обраним справді рівною для всіх, чи вона фактично перетворюється на привілей

фінансово забезпечених верств?

Ми вважаємо, що це питання потребує принципового перегляду виборчого законодавства з позицій

Конституції України.

2. Великі гроші у політиці: ризик корупційного походження та приватизації державної влади

Однією з найсерйозніших проблем української політичної системи є ризик використання фінансових

ресурсів сумнівного або незаконного походження для здобуття та утримання політичного впливу.

Корупційні доходи, непрозорі бізнесові схеми, зловживання державними ресурсами, незаконне

збагачення та конфлікти інтересів можуть створювати фінансову основу для політичних проєктів,

медійного впливу й масштабних виборчих кампаній. Можливі правопорушення потребують

ефективного розслідування, належного доказування та невідворотного притягнення винних до

відповідальності відповідно до закону.

Проблема полягає не лише в незаконному походженні окремих коштів. Не менш небезпечним є

механізм, за якого великий приватний капітал дає можливість систематично переважати інших

учасників політичного процесу.

Фінансово потужний кандидат може мати доступ до широкої рекламної кампанії, численних

медійних майданчиків, професійних штабів, соціологічних досліджень, масштабної політичної

комунікації та мереж впливу. Громадянин із фаховою репутацією, чесною програмою та суспільною

підтримкою, але без значних коштів, часто не має співмірних можливостей донести свої пропозиції

до виборців.

Так виникає небезпека, за якої фінансові ресурси стають не просто засобом проведення кампанії, а

фактичним пропуском до політичної конкуренції.

Особливо небезпечною є ситуація, коли особи, які вже обіймають владні посади, мають можливість

використовувати адміністративні переваги, власні бізнесові ресурси, контрольовані медіа або мережі

залежних осіб для збереження політичного впливу. Такі порушення мають бути предметом

незалежного контролю та правової оцінки, а не залишатися поза увагою виборчих органів і

суспільства.

Унаслідок цього може формуватися замкнене коло: гроші забезпечують політичний вплив,

політичний вплив створює можливості для збереження економічних переваг, а отримані ресурси

знову використовуються для утримання влади.

Це не означає, що статки кожного заможного громадянина мають корупційне походження або що

кожен фінансово забезпечений кандидат є недоброчесним. Йдеться про системний ризик, який

демократична держава зобов'язана мінімізувати прозорими правилами, рівними умовами

конкуренції та дієвими антикорупційними механізмами.

Політична влада не повинна ставати способом легалізації сумнівного багатства, захисту приватних

економічних інтересів або уникнення відповідальності.

Громадяни мають отримувати можливість обирати представників за їхніми програмами,

компетентністю та репутацією, а не під впливом фінансової переваги, яка може бути результатом

недоброчесних практик.

3. Грошова застава та витрати кампанії не повинні створювати майнового бар'єра

Чинний Виборчий кодекс України регулює порядок висування та реєстрації кандидатів, проведення

передвиборної агітації й фінансування виборчих кампаній. Однак сама наявність законодавчо

визначених процедур ще не гарантує реальної рівності можливостей усіх учасників виборчого

процесу.

Грошова застава, витрати на організацію кампанії, виготовлення інформаційних матеріалів, роботу

штабів, комунікацію з виборцями та доступ до медіа можуть створювати значне фінансове

навантаження.

Навіть якщо окремі вимоги мають законну мету — наприклад, запобігти зловживанням або

забезпечити організованість виборчого процесу, — їхня необхідність і пропорційність мають

оцінюватися з огляду на конституційне право бути обраним.

Ми переконані, що законодавець має перейти від моделі, у якій основний фінансовий тягар кампанії

покладається на кандидатів і політичні сили, до моделі, що гарантує всім належно зареєстрованим

учасникам справедливий мінімум можливостей для представлення своїх програм.

Для цього необхідно:

 переглянути доцільність і розміри грошових застав, передбачивши їх скасування або заміну

альтернативними, менш обтяжливими механізмами;

 забезпечити безоплатні та рівні можливості для представлення виборчих програм у

визначених законом медіа й на публічних дебатах;

 запровадити гарантований базовий пакет державного забезпечення виборчої комунікації;

 обмежити надмірні витрати на агітацію та забезпечити дієвий контроль за дотриманням

установлених лімітів;

 посилити прозорість походження коштів, що використовуються у виборчому процесі;

 запобігати прихованій агітації, непрямому фінансуванню кампаній, підкупу виборців та

використанню адміністративного ресурсу.

Мета цих змін — не надати будь-кому необмежений доступ до бюджетних коштів, а гарантувати, що

участь у виборах не буде привілеєм тих, хто може самостійно профінансувати масштабну кампанію.

4. Держава має забезпечити фінансові умови для чесної конкуренції ідей

Українська республіканська партія пропонує розробити модель державного забезпечення базових

потреб виборчих кампаній.

У межах такої моделі держава повинна гарантувати рівний, прозорий і контрольований доступ

зареєстрованих кандидатів та політичних сил до основних засобів інформування виборців.

Це може передбачати:

1. Безоплатний доступ до визначеного законом обсягу ефірного часу та інших каналів суспільно

важливої політичної комунікації.

2. Проведення відкритих публічних дебатів за зрозумілими й однаковими правилами.

3. Забезпечення виборців офіційною інформацією про програми кандидатів і політичних сил.

4. Надання стандартизованого організаційного забезпечення в межах законодавчо

встановлених правил.

5. Встановлення обґрунтованих лімітів виборчих витрат, незалежного фінансового контролю й

обов'язкової публічної звітності.

6. Створення механізмів виявлення та припинення прихованого фінансування, незаконних

внесків і використання коштів невстановленого походження.

При цьому державне забезпечення має бути організоване таким чином, щоб чинна влада не могла

використовувати бюджетні ресурси для здобуття власної переваги. Правила розподілу можливостей

мають бути наперед визначеними, однаковими для всіх і контрольованими незалежним органом.

Необхідно також оцінити, які саме послуги доцільно фінансувати безпосередньо державі, а які

можуть залишатися предметом регульованих приватних витрат. Такий підхід дасть змогу поєднати

рівність можливостей із відповідальним використанням бюджетних коштів.

Принцип має бути простим: держава повинна гарантувати мінімально необхідні умови для

політичної конкуренції, а не вимагати від громадянина особистого багатства як передумови

реальної участі у виборах.

5. Чому виборча реформа необхідна до початку наступної кампанії

Демократичні вибори є конституційним способом мирної зміни влади. Вони дають змогу громадянам

підтримати політичний курс, вимагати відповідальності від обраних представників і змінювати

керівництво держави без позаконституційних потрясінь.

Але для цього виборчий процес повинен забезпечувати не лише формальну можливість

проголосувати, а й реальну конкуренцію.

Якщо громадяни переконані, що політичні перспективи визначаються насамперед фінансовими

ресурсами, а не суспільною довірою, це підриває авторитет виборів і посилює відчуження суспільства

від державних інституцій.

Україні необхідно створити такі правила, за яких незадоволення діяльністю влади можна буде

висловити через чесні вибори, а нові політичні пропозиції зможуть отримати підтримку без

необхідності спочатку здобути прихильність великого капіталу.

Реформа має бути проведена завчасно, до початку виборчої кампанії. Її не можна зводити до

ситуативних змін, продиктованих інтересами чинних політичних сил.

Ми закликаємо до відкритого законодавчого процесу, широкого суспільного обговорення та

залучення незалежних національних і міжнародних експертів.

6. Звернення до Ради Європи, ПАРЄ та Венеційської комісії

Рада Європи, її Парламентська асамблея та Венеційська комісія мають значний досвід у сфері захисту

демократичних інституцій, верховенства права, виборчих стандартів і конституційних гарантій.

У зв'язку з цим Українська республіканська партія просить:

1. Приділити належну увагу питанню фінансових бар'єрів у виборчому законодавстві України як

складовій забезпечення рівності виборчих прав.

2. Сприяти проведенню незалежного експертного аналізу відповідності виборчих процедур

конституційним принципам рівності, загального й рівного виборчого права та права бути

обраним.

3. Запропонувати експертний діалог щодо пропорційності грошових застав, правил

фінансування кампаній і механізмів забезпечення рівного доступу до політичної комунікації.

4. Розглянути можливість підготовки рекомендацій щодо моделі державного забезпечення

базових виборчих послуг і прозорого контролю за фінансуванням кампаній.

5. Сприяти обговоренню цієї реформи з Верховною Радою України, Центральною виборчою

комісією, представниками громадянського суспільства та фахової експертної спільноти.

6. Підтримати включення питання фінансової рівності учасників виборів до ширшого порядку

денного демократичного оновлення України та її європейської інтеграції.

Ми просимо міжнародних партнерів приділити увагу не лише організаційній готовності України до

майбутніх виборів, а й якості правил, за якими формуватиметься представницька влада.

Підтримка демократії означає також сприяння тому, щоб політичне представництво не було

зарезервоване за найбагатшими учасниками політичного процесу.

7. Вимоги до Верховної Ради України

Українська республіканська партія закликає Верховну Раду України розпочати комплексну реформу

виборчого законодавства та забезпечити її проведення до початку наступного виборчого процесу.

Вважаємо необхідним:

1. Провести конституційно-правовий аудит Виборчого кодексу України та пов'язаного

законодавства у частині фінансових бар'єрів для участі у виборах з урахуванням статей 5, 8,

21, 22, 24, 38, 69 і 71 Конституції України.

2. Переглянути грошові застави та передбачити їх скасування або заміну механізмами, які не

робитимуть реалізацію права бути обраним залежною від майнового стану.

3. Розробити систему державного забезпечення базових потреб виборчих кампаній, яка

гарантуватиме рівні можливості для представлення програм кандидатів і політичних сил.

4. Установити ефективні обмеження виборчих витрат та посилити контроль за джерелами

фінансування, включно з перевіркою законності походження коштів у передбачених законом

випадках.

5. Посилити протидію політичній корупції, прихованому фінансуванню, підкупу виборців,

незаконному використанню адміністративного ресурсу та непрямому фінансуванню кампаній

через пов'язаних осіб і структури.

6. Забезпечити прозорість політичної реклами й доступу до медіа, щоб фінансова потужність

не могла безконтрольно перетворюватися на інформаційну монополію.

7. Гарантувати незалежний контроль за державним фінансуванням виборів, унеможлививши

використання бюджетних коштів для забезпечення переваги чинної влади або окремих

політичних сил.

8. Залучити Венеційську комісію, Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з

безпеки і співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ), Центральну виборчу комісію та

громадянське суспільство до підготовки й експертного оцінювання законодавчих змін.

9. Оприлюднити план виборчої реформи з визначенням відповідальних суб'єктів, етапів роботи

та строків розгляду законодавчих пропозицій.

10. Забезпечити, щоб нові правила ухвалювалися відкрито, застосовувалися на рівних умовах і не

створювали переваг для чинних посадовців або політичних сил, які мають найбільші фінансові

ресурси.

Ми закликаємо парламент розглядати виборчу реформу не як другорядне питання, яке можна

відкласти до призначення виборів, а як необхідну умову належної реалізації конституційних прав

громадян і зміцнення демократичної держави.

Заключне слово

Україна не може дозволити собі, щоб після величезних жертв у боротьбі за свободу політична

система й надалі відтворювалася за правилами, за яких фінансові ресурси можуть переважати волю

громадян.

Демократія — це не лише право поставити позначку у виборчому бюлетені. Це також реальна

можливість брати участь у політичному житті, представляти суспільству свої ідеї, конкурувати за

підтримку виборців і бути обраним без непропорційних фінансових перешкод.

Влада повинна формуватися волевиявленням громадян, а не фінансовими можливостями власників

найбільших капіталів. Політична конкуренція має відбуватися на основі програм, відповідальності,

репутації та довіри суспільства.

Держава, яка прагне якісного оновлення влади, повинна створити умови для чесних і конкурентних

виборів, забезпечити прозорість фінансування та унеможливити використання корупційних доходів

для здобуття політичних переваг.

Саме тому ми вважаємо виборчу реформу одним із ключових завдань демократичного оновлення

України та її європейського майбутнього.

За вибори ідей, а не грошових мішків!

Геть майнові бар'єри на шляху до народного представництва!

За рівність конституційних виборчих прав!

За прозоре фінансування виборів і протидію політичній корупції!

За демократичну зміну влади та відповідальність перед народом України!

Закликаємо Раду Європи, її Парламентську асамблею та Венеційську комісію сприяти експертному

опрацюванню цієї реформи, а Верховну Раду України — розпочати невідкладну роботу над

відповідними законодавчими змінами.

Майбутні вибори мають стати справжнім інструментом народовладдя, а не механізмом відтворення

фінансово привілейованої політичної системи.

З повагою,

Сергій Джердж

Голова Української республіканської партії (УРП)